Перевіряти бізнес стануть менше, а за порушення при перевірках чиновників будуть карати монетою.

17 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання» № 1600-VII від 22.07.2014 р..
Зазначеним законом Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено статтею 16621, якої встановлена адміністративна відповідальність перевіряючих контролюючих органів України за порушення законодавства, які будуть допущені ними під час проведення заходів державного контролю.
Отже, відтепер перевіряючі всіх контролюючих органів, до повноважень яких належить здійснення державного контролю (нагляду) за діяльністю суб'єктів господарської діяльності будуть нести персональну відповідальність за:
- порушення строків здійснення контрольних заходів;
- порушення періодичності планових заходів державного контролю;
- проведення перевірок за відсутності встановлених законом підстав;
- проведення планових перевірок без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення, у разі, коли законом встановлено необхідність і термін такого повідомлення;
- проведення позапланових перевірок без узгодження з центральним органом виконавчої влади, якщо таке погодження передбачене законом;
- проведення перевірок без застосування акта перевірки, який містить перелік питань для перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;
- порушення встановленого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку відбору зразків продукції;
- проведення перевірок виконання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого не входить в компетенцію перевіряючого органу;
- вимог перевіряючих надати документи, інформацію, зразки продукції, які не відносяться до перевірки;
- не надання іл надання з порушенням встановленого законодавством строку акта перевірки.
За будь-яке із зазначених вище порушень, допущених перевіряючим, якщо його вина буде доведена і встановлена набрав чинності постановою суду, чиновник повинен буде викласти зі своєї кишені від 850 до 1700 грн. в рахунок оплати штрафу. Повторне порушення, допущене протягом року з моменту накладення адміністративного стягнення збільшує накладення штрафу від 1700 до 2550 грн.
Складання адміністративних протоколів, за порушення, передбачені ст. 16621 Купап, покладено на Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.
Крім встановлення персональної адміністративної відповідальності перевіряючих, зазначеним вище Законом внесено суттєві зміни в основний закон, що регулює правовідносини у сфері здійснення державного контролю господарської діяльності – Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877.
Так, внесеними змінами встановлено принципи неприпустимість проведення перевірок за анонімним і необґрунтованим зверненнями, а також перевірок щодо одного і того ж питання різними органами контролю.
Визначено пряму заборону на проведення декількох планових перевірок різними органами протягом одного року: якщо суб'єкт господарювання включений в план перевірок декількох органів, в такому випадку повинна проводитися одна комплексна планова перевірка
Новою редакцією закону встановлена особиста майнова відповідальність посадової особи, у разі, якщо в результаті його протиправних рішень, дій чи бездіяльності було завдано шкоди фізичній чи юридичній особі. Заподіяний збиток відшкодовується за рахунок бюджету, передбаченого для фінансування відповідного органу контролю, після чого в порядку регресу сума відшкодування стягується з посадової особи, незалежно від його вини.
Також дія Закону України № 877 поширили на сфери контролю податкових органів, контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, використанням державного та комунального майна, нагляду за страховою діяльністю та інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, державного архітектурно-будівельного контролю, телекомунікації, поштового зв'язку, радіочастотного ресурсу України, на стосунки під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, державного нагляду за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання та зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами.
Виключили зі сфери дії закону відносини з митного контролю на кордоні.
Таким чином, стаття 2 зазначеного Закону набула майже первісний вигляд, який вона мала в 2007 році, коли Закон тільки був прийнятий.
Однак, в зв'язку з такими змінами ми отримали і нове-старе питання: чи поширюється дія цього Закону на перевірки податківців?
Раніше, коли тільки був прийнятий Закон, за вказаною питання велися дискусії. Мінфін у своєму листі від 31.08.2007 р. № 31-21010-04-5/17626 категорично був проти поширення дії закону на податківців, обґрунтовуючи це важливістю сплати податків, аргументуючи тим, що податківці не здійснюють контроль (управління) господарською діяльністю, а контролюють виконання вимог податкового законодавства, тобто своєчасність, достовірність та повноту нарахування і сплати податків та зборів, що за своєю суттю не є господарською діяльністю.
На противагу Мінфіну Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у своєму листі від 05.09.2007 р. № 6631 прямо вказав на те, що дія закону не поширюється сферу контролю податківців.
Дане питання було знято відразу ж після вступу Закону в силу, коли 28.12.2007 р. в нього були внесені зміни, що виключають зі сфери дії закону податкові перевірки.
Однак, сьогодні ж ми повернулися до того, що, з одного боку – вид, підстави, терміни і порядок проведення перевірок податковими органами прописаний в Податковому кодексі України, з іншого ж боку – з внесенням змін в Закон № 877, який встановлює правові та організаційні засади, принципи і порядок здійснення перевірок усіх контролюючих органів, його вимоги повинні виконувати податківці при проведенні своїх планових і позапланових перевірок.
Можна сперечатися про те, який нормативно-правовий акт застосовувати – Податковий Кодекс України або Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у разі проведення перевірок податковими органами? Звичайно можна.
Якщо виходити з відомих правил правозастосування, то вимальовується наступна картина:
1) аргументи на користь застосування Податкового кодексу України:
- є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері регулювання відносин у сфері сплати податків і зборів, у тому числі контролю за їх сплатою;
2) аргументи на користь Закону України № 877:
- є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері державного контролю за господарською діяльністю;
- редакція норм Закону пізніша, ніж положень Податкового кодексу України.
Думається, що прояснення в цій ситуації може зробити Міністерство юстиції України, давши свої роз'яснення, а остаточне вирішення цього питання, як і у багатьох випадках колізій норм права, залишиться за судом.